Голос українських медиків в європейській спільноті

УКРАЇНСЬКІ ЛІКАРІ НА ШЛЯХУ ДО ЛІКАРСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 

Досягнення професійного самоврядування медичних професій є важливим для успішної модернізації національної охорони здоров’я на благо народу України. На жаль, необхідність лікарського самоврядування все ще не стала пріоритетом для більшості лікарів. Зміщення понять і навантаження самоврядування невластивими завданнями, невиправдані побоювання — особливо типові для фахових лікарських асоціацій і товариств. Тому Всеукраїнське Лікарське Товариство (далі ВУЛТ)[1] було і залишається основним промоутером лікарського самоврядування. З ініціативи ВУЛТ було підготовлено кілька законопроектів про лікарське самоврядування в Україні, що подавалися членами ВУЛТ – народними депутатами (2008 р. В. Карпук, 2014р Р. Ілик).

В процесі позачергових виборів до Верховної Ради (2014 рік) більшість політичних сил підтримували запровадження лікарського самоврядування в Україні. Після обрання нового складу Верховної Ради це було зафіксовано в коаліційній угоді, в деклараціях Президента і Уряду. 1 липня 2015 року відбулися тематичні комітетські слухання «Шляхи запровадження лікарського самоврядування в Україні», в організації яких ВУЛТ брав безпосередню участь. На запрошення Правління ВУЛТ, на слухання прибули і виступили з ґрунтовними доповідями:

  • Отмар Клойбер, Генеральний секретар Світової асоціації лікарських товариств (Франція)
  • Мацей Гаманкієвич, Президент Головної Ради Польської Лікарської Палати13 (Начельної Ізби Лєкарської) (Польща) та інші.

У вересні 2015 року в Одесі відбулася Всеукраїнська Лікарська Рада, яка підтримала ініціативу ВУЛТ, щодо об’єднання основних громадських організацій лікарів шляхом створення громадянської платформи з метою запровадження в Україні лікарського самоврядування. 23 листопада 2015 відбулось установче Зібрання і була заснована Національна Лікарська Рада України (НЛРУ), до якої входить більше 40 лікарських організацій національного рівня. Протягом 2016-2017 років відбулось кілька тематичних Зібрань НЛРУ за участі народних депутатів Ольги Богомолець і Олега Мусія, була створена відповідна робоча група. На жаль, розбіжності в уявленнях, яким має бути лікарське самоврядування в Україні в повній мірі подолати не вдалося.

В основі цих розбіжностей є те, що в більшості країн світу немає лікарів-стоматологів, а є дантисти, як окрема професія, і відповідно вони мають своє окреме самоврядування. В країнах пострадянського простору лікарі-стоматологи — це лікарі. З цього протиріччя, для лікарів стоматологів постає два питання: чи мають вони право на окреме самоврядування (?) і якщо мають то, чи доцільно його запроваджувати (??). чи краще бути в загальній лікарській самоврядній організації?![2].

Інша обставина, це певне протистояння між лікарями загальної практики і лікарями-спеціалістами, що не є унікальним. Специфіка України в тому, що в ній це молода лікарська спеціальність, яка ще має утвердитися в загальній системі охорони здоров’я та добивається, щоб її права в лікарській спільноті були надійно захищені.

На жаль, ці важливі потреби не були в достатній мірі враховані[3] в  Законопроекті 5617, авторства О. Мусія, який  в цілому ґрунтується на традиційній для європейських країн моделі самоврядної організації. Маятник хитнувся в інший бік і в законопроекті 5617-1 авторства О. Богомолець була запропонована абсолютно інша, небувала конструкція[4]: парасолькова організація для трьох окремих самоврядних лікарських палат (лікарів-спеціалістів, лікарів-стоматологів і лікарів загальної практики — сімейної медицини), фактично конфедерація трьох окремих самоврядних організацій.

В пошуках компромісного варіанту Правління ВУЛТ вирішило створити спеціальну експертну групу і залучити до її складу експертів з Німеччини і Польщі. Так було започатковано проект з міжнародної експертної підтримки запровадження лікарського самоврядування в Україні[5].

Основним завданням проекту на початковому етапі була експертиза зазначених вище законопроектів щодо лікарського самоврядування в Україні. Цій меті була присвячена перша робоча сесія міжнародної експертної групи, яка відбулася 1-2 червня 2017 року в Національній науковій медичній бібліотеці України за участі експертів з Німеччини[6], Польщі[7], України. Для співставлення зазначених вище законопроектів використовувався польський закон «Про лікарські палати» (Ustava ob izbah Lekarskih), прийнятий 1989 року. Предметом окремого розгляду були питання структури і організації лікарського самоврядування, оскільки, саме в цій частині були принципові розбіжності.

За результатами роботи групи, яка продовжувалася в дистанційному режимі була напрацьована зведена редакція законопроекту. Ця редакція була розглянута і схвалена XVII З’їздом ВУЛТ (29 вересня 2017 р., м. Кам’янець-Подільський), після чого стала предметом розгляду на двох зібраннях НЛРУ. В лютому 2018 року після остаточного узгодження позицій НЛРУ звернулася до народних депутатів з пропозицією подати зведену редакцію законопроекту. 6 квітня 2018 року ця редакція була зареєстрована групою народних депутатів (№ 8250). Отже головним завданням тепер є домогтися, щоб цей законопроект був розглянутий Верховною Радою і став діючим Законом України.

В цій ситуації для українських лікарів залишається надзвичайно важливою подальша підтримка наших європейських колег в промоції і запровадженні ЛСВ в Україні

Наша сила, наше майбутнє, добро для наших пацієнтів — у збереженні нашого різноманіття і в нашому єднанні водночас.

 

ДМ Олег Мусій, Президент ВУЛТ, МР

ДМ. Микола Тищук., голова правління ВУЛТ

Проф. Ірина Мазур, Президент Асоціації Стоматологів України, член Правління ВУЛТ

[1] Всеукраїнське Лікарське Товариство (ВУЛТ) є неприбутковою громадською організацією, яка об’єднує лікарів України, незалежно від місця роботи, національності, релігійних переконань і партійної належності. ВУЛТ вважає себе продовжувачем традицій Українського Лікарського Товариства, заснованого 1910 р. у Львові та Всеукраїнської Спілки Лікарів, заснованої в Києві 1917 р.

[2] Таким шляхом пішли польські колеги, досвід яких в силу історичних причин та співставних масштабів є найбільш референтним.

[3] хоча такі намагання й були, оскільки, за передбачав створення палати представників фахових лікарських асоціацій і товариств

[4] Аналогів ми не знайшли.  Організації парасолькового типу, що існують в ряді країн, зокрема в ФРН, об’єднують на державному рівні лікарські організації, що діють на певних територіях  (землях) і представляють усіх лікарів, незалежно від спеціальності, що здійснюють лікарську практику на цій території.

[5] Реалізація проекту стала можливою завдяки багатолітній тісній співпраці Всеукраїнського Лікарського Товариства з Німецьким лікарським товариством і Головною радою Польської Лікарської Палати..

  • [6] Домен Поднар (Domen Podnar) — політичний радник, Департамент міжнародних справ Федеральної Лікарської Палати (Bundesärztekammer), Німеччина.
  • [7] Ладислав Некадна-Трепка (Ładysław Nekanda-Trepka) — член Головної Ради, член правління Організаційної Комісії Головної Ради, Войцех Ідащак (Wojciech Idaszak) — юридичний радник, Головна Рада Польської Лікарської Палати (Nachelna Isba Lekarska)

Посилання на оригінал:

Info.2018-109.NL.June2018

Залиште свій коментар

коментарів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>