Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я провів засідання «круглого столу» на тему: «Про засади державної політики охорони здоров’я»

6 листопада 2015 року Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я провів засідання «круглого столу» на тему: «Про засади державної політики охорони здоров’я».

До участі у заході запрошено народних депутатів України, представників Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, інших заінтересованих міністерств і відомств, обласних державних адміністрацій, Національної академії медичних наук України, Національної академії державного управління при Президентові України, провідних наукових медичних установ та вищих навчальних закладів, медичних асоціацій, а також представники професійних спілок, міжнародних і громадських організацій.

Відповідно до Основного Закону життя і здоров’я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Виходячи з цієї норми Конституції, завданням державних органів є створення оптимальних умов для збереження здоров’я українців та забезпечення доступності медичної допомоги. Тобто має бути створена збалансована самодостатня система охорони здоров’я, запропоновані працюючі механізми, що допоможуть державі якісно виконувати її соціальну функцію.

Упродовж останніх років здійснюються спроби непослідовного реформування галузі чи відокремлених її елементів. Через низку причин на законодавчому рівні й досі не визначені концептуальні засадничі принципи, за якими далі функціонуватиме галузь. Відсутнє нормативно закріплене цілісне комплексне бачення напряму реформування охорони здоров’я та індикаторів ефективності змін.

Усупереч світовому і європейському векторам розвитку в охороні здоров’я України зростають відцентрові тенденції, система медичного обслуговування фрагментується, втрачаючи комплексність, безперервність та інтегрованість. Спонтанний рух без цілі та чітких орієнтирів може виявитися рухом у прірву повної відмови держави від будь-яких гарантій для громадян України у сфері охорони здоров’я. Тому надзвичайно важливе завдання для парламенту – закласти якісні міцні підвалини – визначити і закріпити засади державної політики охорони здоров’я як складової частини внутрішньої політики та національної безпеки України. Це питання державної ваги, адже існування будь-якої країни забезпечують її люди.

Відповідно до положень Стратегії сталого розвитку “Україна-2020″, затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015, метою державної політики у сфері охорони здоров’я є комплексне реформування, спрямоване на створення системи, орієнтованої на пацієнта, здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинених європейських держав, що відповідає намірам наближення до законодавчих, нормативних та адміністративних актів держав-членів ЄС, які визначені програмою “Європейська стратегія здоров’я − 2020″ та іншими стратегічними документами, що формують політику у сфері охорони здоров’я.

У Комітеті з питань охорони триває робота над законопроектом, що визначає правові, економічні, соціальні, гуманітарні та організаційні засади здійснення державної політики охорони здоров’я. В ньому деталізовані основні завдання, об’єкти та суб’єкти, принципи реалізації державної політики охорони здоров’я. Окреслено пріоритети, що базуються на найкращих міжнародних практиках та європейських цінностях у сфері охорони здоров’я, в т.ч. і громадського здоров’я, а також відповідні механізми фінансування. Представлено інструменти державної політики охорони здоров’я, сформульовані на основі даних доказового менеджменту, в т.ч. відображених у документах ВООЗ, враховано національні особливості. Запропоновано організаційний інструментарій для формування та реалізації державної політики на національному та регіональному рівнях. Уточнено повноваження суб’єктів державної політики охорони здоров’я у відповідності до підходу “охорона здоров’я у всіх політиках держави” та передбачена координація їх діяльності. Деталізовано підходи та вимоги до моніторингу реалізації державної політики охорони здоров’я, порядку його проведення та оцінки результативності.

Відповідно до законопроекту, управління змінами в охороні здоров’я, спрямування цих змін на поступове наближення до кращих світових стандартів повинно стати обов’язком усіх суб’єктів державної політики охорони здоров’я та їх посадових осіб.

«Законопроект дає можливість досягти згоди усіх політичних сил щодо стратегічних принципів і підходів до побудови національної моделі охорони здоров’я, що надасть сталості і прогнозованості розвитку охорони здоров’я, сприятиме залученню необхідних для цього технічних і фінансових ресурсів, у тому числі у рамках процесу євроінтеграції України», – зазначив один з авторів законопроекту, народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Олег Мусій.

Ухвалення законопроекту є необхідним для убезпечення від значних соціально-політичних ризиків, що можуть виникнути у ході непродуманого реформування національної системи охорони здоров’я.

Домінувати має здоровий глузд і планомірність, а не рухи наосліп у невідомому напрямку. Автори законопроекту закликають підтримати вкрай важливу для країни ініціативу.

За результатами «круглого столу» учасники ухвалили резолюцію, якою закликали народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я забезпечити невідкладне внесення на розгляд Верховної Ради України напрацьованого ними законопроекту та вжити усіх залежних від них заходів для його ухвалення.

ПОВНИЙ ТЕКСТ ВИСТУПУ ОЛЕГА МУСІЯ

Шановні народні депутати!

Шановні учасники круглого столу!

Ми з колегами по Комітету спілкуючись з громадськістю, представниками регіонів, пересічними громадянами і медиками чуємо майже одне. Усі вимагають негайно рятувати галузь. Абсолютно усі – незалежно від особистих політичних поглядів і уподобань.

Рік тому із залученням широкого загалу було розроблено Концепцію побудови нової національної моделі охорони здоров’я, і водночас експертами стратегічної дорадчої групи – стратегію цієї роботи. Однак тоді і вже цілий рік по тому, охорона здоров’я так і не отримала чітких орієнтирів та поштовху для змін.

Дорогі друзі! Думаю ви зі мною погодитесь – причина полягає у тому, що охорона здоров’я розглядалась та й досі використовується переважно як вигідна тема для політтехнологічних вправ і спекуляцій. Опозиція зазвичай цькує владу за будь які кроки в охороні здоров’я. Змінювалися коаліції, критики, і обєкти критики просто мінялися місцями. Риторика ж лишалася незмінною – все що робиться в охороні здоров’я політичними опонентами – є не правильним і не законним. Через це система розвивалася непослідовно, фрагментарно. Навіть цілком виправдані реформи ніколи не набували завершеності і не могли продемонструвати очікувані результати.

В результаті сьогодні ми стоїмо на межі руйнації системи охорони здоров’я як соціального інституту та її повного перетворення у хижака, що живиться стражданнями народу України.

Зараз, у кризовий для держави, економіки та кожного українця час, особливо стосовно соціальної сфери якою є наша медицина, як ніколи потрібна зваженість, поміркованість та відповідальність при прийнятті рішень.

Від кожного хто у цій залі! Від кожного, хто за її межами впливаає на перебіг подій! Попри це останнім часом від Уряду та МОЗ додався ще один небезпечний фактор.

Українська медицина є неабияким ласим шматком громадської і державної власності. Усе це створено народом України і на народні гроші. Поки що маємо дорогу перспективну землю у центрах міст. Маємо також лікарні з технологіями світового рівня. Спокуса привласнення таких об’єктів зараз серйозно заважає гілкам влади діяти у сфері охорони здоров’я консолідовано в інтересах народу і держави. На моє переконання народна власність може і повинна розглядатися виключно як ресурс для розвитку, вона повинна залишатися власністю народу, а не чергових олігархів чи іноземних зайд.

Шановна громадо!

Більшість громадян України вважає реформу охорони здоров’я найважливішою з усіх очікуваних. Нажаль політикум, влада досі ніяк не відповіли на цей запит. Швидше навпаки, налякали невиваженими намірами. Не дивно, що політична стуація у державі стає дедалі тривожнішою. Не виключено, шо народним обранцям, невдовзі прийдеться знову підтверджувати свої повноваження.

Водночас угода про євроасоціацію України розкриває досі не реалізовані можливості отримання всебічної підтримки у розбудові соціальної сфери. Таку підтримку мали усі країни які готувалися до вступу до Євросоюзу. Дякуючи цьому вони щвидко і успішно адаптували свої соціальні інститути до цінностей і кондицій європейської спільноти, світових стандартів.

Перед нами стоїть нагальна необхідність нарешті визнати засадничу цінність здоров’я і життя людини, громадянина України. Ми маємо підтвердити відданість Конституції України та європейському вибору українського народу.

Шлях до цього лежить через чітке законодавче визначення вектору розвитку охорони здоров’я, прогнозованість та незалежність політики від змін політичного клімату, коаліцій і міністрів. Кожен орган влади і посадовець повинен мати і знати свої завдання щодо управління змінами у системі охорони здоровя, нести конкретну відповідальність за належне і вчасне виконая цих завдань.

Шановні коллеги, я звертаюсь до народних депутатів, експертів, юристів.

Нам спільно треба осягнути – парламентсько-президентська республіка має передбачати специфічний інструментарій здійснення державної політики. Гірка доля Концепції і Стратегії, про які я згадував, це яскраво демонструє. Укази Президента, рішення Кабміну чи МОЗ, тим більше неузгоджені локальні ініціативи не забезпечують стійкості і послідовності політики. На нашу думку тільки відповідний закон може стати адекватним сигналом для усіх політичних сил, гілок влади, міжнародної спільноти, потенційних інвесторів і благодійників щодо скоординованих послідовних та комплексних дій.

Сьогодні я пропоную на розсуд шановного зібрання, можливо, перший приклад інструменту управління змінами у парламентсько-президентській державі. Документ розроблений на основі констатацій світової спільноти з урахуванням національного контексту.

Сьогодні ми обговорюватимемо проект закону «Про засади державної політики охорони здоров’я» який, за результатами попередніх домовленостей між депутатами, повинен бути поданий за авторством більшості комітету. Задля досягнення цієї мети, попередня редакція законопроекту була мною відкликана.

Наш законопроект буде фундаментальним правовим актом, який на багато років вперед стане дієвим механізмом реалізації Конституційних прав громадянина України у сфері охорони здоров’я.

Вперше за 24 роки ми будемо приймати закон не про «РЕАНІМАЦІЙНУ РЕФОРМУ», чи нашвидкуруч латання однієї з проблем в охороні здоров’я, а закон про те:

як будувати фундаментальну «РЕФОРМУ»,

як РЕАЛІЗУВАТИ реформу,

які методі ОЦІНКИ ефективності реформи

як досягти бажаного результату та очікувані наслідки від РЕФОРМИ через 3 – 5 – 10 років.

Прийняття закону дозволить нам безболісно переживати кожну наступну зміну міністра, який за повний час свого перебування на посаді міністра 50% часу спершу входить в курс справи, потім 10 % будує з початку плани на реформи, а решту часу займається захистом від корупційної мафії або очолює її.

Дозволить законодавчо закріпити правила та принципи на яких базується написання ПЛАНУ ДІЙ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ, ролі кожної гілки влади – Законодавчої, Виконавчої та Судової.

Цей законопроект не про те, що за ОДИН рік в України ми збудуємо cтрахову медицину та завтра ми будемо платити за медичні послуги, Закон не про те, що ми повинні повернути радянську систему охорони здоров’я Семашко та зробити медицину безоплатною. Це закон Про засади державної політики охорони здоров’я та те як повинні працювати всі ІНСТИТУТИ ДЕРЖАВИ та ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, щоб мати таку НАЦІОАЛЬНУ СИСТЕМУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я яка буде реалізовувати права людини на охорону здоров’я як одного з фундаментальних прав людини, гарантованого Конституцією України.

Всі ви знаєте, що наше діюче законодавство у сфері охорони здоров’я складається:

Основного закону – Конституція України та Спеціалізованих актів, таких як наприклад «Про Лікарські засоби» та «Про Трансплантацію» тощо.

Крім того в нас є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» який в перспективі має стати Першим медичним кодексом, який в себе кодифікує все наявне спеціалізоване законодавство. Де знайде своє відображення і Страхова медицина, і Фармацевтична діяльність та інше.

І саме з цією метою, нам слід вже сьогодні завершити роботу та подати Законопроект «Про засади державної політики охорони здоров’я» який і буде тим фундаментальним Нормативним актом по реалізації гарантованих Конституцією прав люди на життя та здоров’я.

В свою чергу ЗАКОН «Про засади державної політики охорони здоров’я» визначатиме правові, економічні, соціальні, гуманітарні та організаційні засади державної політики охорони здоров’я як складової частини внутрішньої політики та національної безпеки України та встановлює механізми реалізації Конституційних гарантій щодо прав людини у сфері охорони здоров’я.

Шановні учасники круглого столу, ми маємо визначитись:

- чи потрібна законодавча констатація засад державної політики охорони здоровя, управління змінами у цій сфері

- чи готові ми облишити політичні і корисливі чвари на території гуманізму, якою має бути охорона здоров’я

- чи прагнемо продемонструвати пересічному українцю та медичному працівнику здатність об’єднуватись навколо абсолютних цінностей, якими є людина, якість її життя.

У позитивній відповіді на ці питання запорука розвитку та зміцнення усієї нашої великої державної громади – України, де хотіли б жити і народжувати дітей наші діти.

Запрошую вас до дискусії.

http://musii.org/uk/news/novini/359-za-initsiatyvy-oleha-musiia-vidbuvsia-kruhlyi-stil-pro-zasady-derzhavnoi-polityky-okhorony-zdorov-ia.html

Залиште свій коментар

коментарів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>